На порушників присяги накинули оком

Міжнародні експерти вже давно говорять Україні: процедура обрання та звільнення суддів має бути аполітичною. Перший крок до виконання цього завдання наша держава зробила ще у 2010 р. Тоді був прийнятий закон «Про судоустрій і статус суддів», який, по суті, заборонив народним обранцям не допускати до обрання безстроково неугодних їм володарів мантій. Парламент почав виконувати церемоніальну функцію, а під стінами Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя зникли черги суддів, яких комітетники викликали на «допит». Однак уже в цьому році опозиційні нардепи поставили собі за мету повернути втрачені повноваження. І це при тому, що сьогодні Україна стоїть на порозі внесення змін до Конституції, які дозволять повністю виключити можливість втручання політиків у процедуру обрання та звільнення суддів. Експерти вважають, що одна зі спроб встановити контроль над суддівськими долями — подання на розгляд парламентом законопроекту «Про внесення змін до статті 105 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення механізму звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги)» (№2267). Ініціатори документа — представники фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк та Павло Петренко. Вони пропонують «невеличку» зміну: всього-на-всього доповнити ст.105 згаданого закону ще однією частиною: «При наявності фактів порушення присяги суддею, обраним безстроково, питання про його звільнення з посади розглядається Верховною Радою за ініціативи не менш як 45 народних депутатів без врахування положень частин другої—п’ятої цієї статті». Тобто народні обранці запропонували закріпити на законодавчому рівні можливість звільнення законника-«безстроковика», який порушив присягу, без проведення відповідної перевірки конкретних фактів Вищою кваліфкомісією суддів та Вищою радою юстиції (встановлення таких фактів спецорганами передбачено ч.2 ст.105 закону). Невже нардепи не довіряють ВККС та ВРЮ? У пояснювальній записці до документа автори «виправдовуються»: потреба закріпити можливість звільнення законників — порушників присяги без участі спецорганів «зумовлена виключно необхідністю невідкладного реагування на факти грубого та відвертого порушення суддями присяги з метою недопущення подальшого поширення незаконної судової практики в країні». На думку фахівців, якщо цей «опозиційний задум» утілити в життя, володарям мантій буде непереливки. Уявімо ситуацію: служитель Феміди прийняв рішення, яке не сподобалося парламентарю. Тоді він залучає до справи 44 однофракційців (чи однодумців), і вони пропонують ВР звільнити неугодного їм законника. Але ж Європейська комісія «За демократію через право» неодноразово рекомендувала Україні «викреслити» з Основного Закону можливість звільнення суддів парламентом — органом, якому, як уважають представники Венеціанської комісії, «не годиться оцінювати кваліфікації, чесноти, здібності та результати праці суддів». Якщо ми прагнемо стати ближчими до Старого світу (про що постійно говорить опозиція), то хіба не повинні дослухатися до рекомендацій європейців? Ще один нюанс: якщо ВККС та ВРЮ не встановлюватимуть фактів порушення суддею присяги, то хто це робитиме? Невже парламент? Але ж це не його повноваження. На це звернув увагу й Комітет ВР з питань правової політики у своєму висновку до документа. «Проект не передбачає механізму розслідування і встановлення фактів порушення присяги суддею (зокрема, незрозуміло, ким, у якому порядку і в якій формі результати розслідування мають бути оформлені для представлення до ВР). Це може призвести до використання переважно міркувань політичної доцільності при вирішенні парламентом питань щодо звільнення суддів», — так уважає комітет. Ще в його висновку зазначається: законопроект суперечить положенням Конституції. В такому разі акт повертається суб’єкту законодавчої ініціативи без включення до порядку денного сесії. Тому, вочевидь, і ця спроба опозиції встановити контроль над вершителями правосуддя виявиться даремною. Думка Верховний Суд «Запропонована зміна позбавляє суддю конституційних гарантій незалежності та права на захист і не досягає законної мети невідкладного реагування на факти грубого та відвертого порушення суддями присяги з метою недопущення подальшого поширення незаконної судової практики в країні. Це також призведе до політизації інституту звільнення судді з посади». Вищий адміністративний суд «Надання Верховній Раді повноважень щодо звільнення з посади судді в разі порушення ним присяги без перевірки фактів такого порушення сприятиме посиленню тиску на суддівський корпус у цілому та негативно позначиться на незалежності й недоторканості суддів, гарантованих ст.126 Конституції». Вищий господарський суд «З огляду на відсутність у законопроекті механізму виявлення та перевірки народними депутатами фактів порушення суддею присяги прийняття цього проекту може призвести до безпосереднього втручання у процесуальну діяльність судді, що суперечитиме конституційному припису про заборону впливу на суддів у будь-який спосіб».

http://zib.com.ua