Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вирішила, що спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який після смерті записаний батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі, згідно із ч. 3 ст. 137 СК України, що підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики, вказала, що в СК України є прогалина та відсутній регулятор, який би визначав правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли чоловік, який записаний батьком після його смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі.
Законодавець визначив порядок усунення прогалин у сімейному праві. Сімейні відносини є різноманітними, а соціальне життя – рухливе. У зв'язку із цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплене в законі безпосередньо. Тому у справі, яка переглядалася, ОП КЦС ВС застосувала вищезгадану норму (ч. 3 ст. 137 СК України) на підставі аналогії закону.
У цій справі колишня дружина спадкодавця як законний представник їхнього спільного сина, визнаного за рішенням суду недієздатним (а тому він має право на обов’язкову частку у спадщині), оспорювала в суді батьківство спадкодавця стосовно малолітньої дитини, яка народилася у другої дружини спадкодавця вже після його смерті й також має право на обов’язкову частку у спадщині.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, вважали, що неможливо застосувати ч. 3 ст. 137 СК України для оспорювання факту батьківства особи, що померла до народження дитини, за відсутності звернення зазначеної особи за життя до нотаріуса із заявою про невизнання свого батьківства. Посилання на цю норму можливе лише в разі вчинення актового запису щодо особи як батька дитини за життя особи.
ОП КЦС ВС зауважила, що можуть існувати випадки, коли чоловік, який записаний батьком після смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі. У подібних випадках у спадкоємців чоловіка, який записаний батьком дитини після його смерті, виникає спір про те, чи є чоловік батьком новонародженої дитини. Позбавлення спадкоємців права оспорювати батьківство чоловіка, який записаний батьком дитини, що народилася вже після його смерті, суперечить принципу розумності та справедливості, а саме на таких засадах регулюються сімейні відносини.
_03_03.png)
