Координаційна зустріч за Проектом ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні"

15 липня 2014 року в Міністерстві юстиції України відбулася Координаційна зустріч за Проектом ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні". Під час зустрічі презентовано основні фази діяльності зазначеного Проекту. Проект розпочав роботу відповідно до Угоди, укладеної у грудні 2011 року між Урядом України та Європейським Союзом, яка закладає правову основу для започаткування та реалізації Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні".

Участь у Координаційній зустрічі взяли: голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, Керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Олександр Волков, Міністр юстиції України Павло Петренко, заступник Міністра юстиції України Руслан Рябошапка, заступник Генерального прокурора України Віталій Касько, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол,  представники Державної судової адміністрації України, Вищої ради юстиції, МВС, СБУ, Центру політико-правових реформ, Національної асоціації адвокатів, експерти Ради Європи та Європейського Союзу та інші. 

Метою Проекту "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні" є прискорення сталих реформ у сфері юстиції в Україні. Крім того, у рамках проекту має бути напрацьоване єдине консолідоване бачення реформ у сфері юстиції, яке поділятимуть усі заінтересовані сторони.

Провідний експерт Проекту Віргіліус Валанчус представив докладний план дій щодо п’ятьох компонентів проекту та вироблення загальної, спільної стратегії реформування системи юстиції України. Для створення Стратегії діяльності Проекту необхідно напрацювати спочатку малі стратегії за п‘ятьма напрямками реформування: правоохоронні органи, прокуратура, правосуддя та адвокатура, судова система, боротьба з корупцією, а потім все об‘єднати в одну спільну Стратегію.

Як відомо, група експертів Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції" напрацювала проект Стратегії розвитку судової системи України, яка окреслює необхідні судові реформи на 2014-2017 рр. Документ було розроблено на основі Стратегічного плану розвитку судової влади України, який було прийнято на ХІ з'їзді суддів України у 2013 році. Розроблена Стратегія охоплює практичні аспекти виконання Плану. Стратегія розвитку судової системи України була представлена на ХІІ позачерговому з‘їзді суддів України 19 червня 2014 року. "Перед судовою системою України стоять серйозні виклики. Представники судочинства мають самі зробити значні кроки для відродження довіри громадян", – відзначив Віргіліус Валанчус.

Голова Ради суддів України зауважила, що сьогодні при реформуванні необхідно зберегти все краще, створене за багато років у судовій системі, і разом з тим вдосконалити те, що працювало не повною мірою. Проект ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції" дозволить комплексно подивитись на реформування та започаткувати багато нового. Реформування сфери правосуддя в цілому та судової системи зокрема є необхідною передумовою для підвищення довіри громадян до судів, - відзначила Голова Ради суддів України.

Голова Верховного Суду України наголосив, що наразі судова система потребує докорінного реформування. За його словами, Україна має історичний шанс провести не санітарний ремонт судової системи, а здійснити її глибинне реформування, з тим, щоб судова система стала ефективнішою, а суди – доступнішими для людей, – відзначив Голова ВСУ.

Учасниками Координаційної зустрічі узгоджено проводити засідання раз на три місяці, наступне засідання, відповідно, відбудеться в жовтні поточного року.

Довідково: Проект "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні"  має бюджет у 8,6 мільйонів євро та триватиме 3,5 роки. Проект реалізується Консорціумом на чолі із Justice Coopération Internationale (JCI), уповноваженим органом Міністерства юстиції Франції, у співпраці із CIVIPOL (уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ Франції), ADETEF (уповноваженим органом Міністерства фінансів Франції), Міністерством юстиції Польщі, Міністерством юстиції Литви, Литовським Інститутом права, Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ), уповноваженим органом Федерального Міністерства юстиції Німеччини та українською неурядовою організацією «Центр політико-правових реформ» в статусі асоційованої організації.