Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В яких випадках батько може отримати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підставою для надання батькові відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є не лише подання батьком відповідної заяви, а й надання ним установлених частиною четвертою статті 20 Закону України «Про відпустки» документів, а саме довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №0940/2206/18.
ОСОБА_1 позивався до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині звільнення його з Нацполіції.
Суть спору полягає у визначенні правомірності відмови позивачу у наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та його звільнення з лав Національної поліції України у зв’язку з відсутністю на службі.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність та зобов’язано відповідача надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Визнано протиправним та скасовано накази відповідача у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України. Поновлено його на посаді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи судове рішення про часткове задоволення позову, суди дійшли висновку про протиправність відмови відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з визначених відповідачем підстав та зобов’язав відповідача надати ОСОБА_1 соціальну відпустку.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області. Позивач звернувся до начальника ГУПН в Івано-Франківській області з рапортом про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно зі статтею 18 Закону України «Про відпустки» з 24.09.2018. До заяви позивачем надано копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця роботи дружини, довідку з Департаменту соціальної політики міської ради про неотримання соціальної допомоги.
Листом ГУНП в Івано-Франківської області позивачу повідомлено про відсутність підстав для надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на неможливість розгляду рапорту ОСОБА_1 до закінчення часу його перебування на лікарняному. Також зазначено, що заявнику необхідно надати повний перелік документів визначених чинним законодавством. Відмова у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стала підставою для звернення позивача до суду.
30.11.2018 позивача звільнено з Національної поліції України та зі служби в Національній поліції України. Після звільнення позивача з роботи позивач збільшив обсяг своїх позовних вимог та просив також скасувати накази про його звільнення.
Правовий висновок за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається, зокрема, і батькові дитини на підставі заяви та довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки та виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Подання батьком дитини передбачених частиною четвертою статті 20 Закону України «Про відпустки» заяви і відповідних документів є безумовною підставою для надання останньому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність відмови відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною.
Позивач звернувся до відповідача із відповідним рапортом у порядку, встановленому чинним законодавством та переліком необхідних документів, отже, правильним є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не надавши позивачу гарантовані чинним законодавством України відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» установлено такі види соціальних відпусток як, зокрема, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону) й відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону).
При цьому, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону України «Про відпустки»).
Згадані відпустки є самостійними та право на одну відпуску не визначає обов’язок надання іншої відпустки чи виключає її надання, лише унормовує їх черговість. Незважаючи на це, рапорт позивача не був розглянутий, а було ініційоване проведення службового розслідування за фактом невиходу ОСОБА_1 на службу.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила що звільнення працівника поліції з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Причини відсутності позивача на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листками непрацездатності, є поважними.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач у судовому засіданні підтвердив, що здійснював догляд дитини, оскільки дружина працювала.
Як видно з матеріалів справи у ході проведення службового розслідування відповідач не встановив причини відсутності позивача на роботі, не надав останньому можливості надати відповідні документи про поважність причини відсутності на роботі натомість визначив допущення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни у зв’язку з відсутністю останнього на службі.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішень відповідачем не було отримано жодних підтверджуючих доказів, а всі заходи в межах службового розслідування вживалась після його завершення та прийняття оскаржуваних рішень.
«Підставою для надання батькові відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є не лише подання батьком відповідної заяви, а й надання ним встановлених частиною четвертою статті 20 Закону України «Про відпустки» документів, а саме довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). Водночас ненадання таких документів або неналежність таких документів не були окремою підставою спірної відмови відповідача у наданні позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», – зазначив КАС ВС.
Таким чином, Верховний Суд дійшов до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву. Такий спосіб захисту порушеного права відповідає змісту спірних правовідносин є ефективним та забезпечує належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку.
Отже, реальним і вірним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ГУНП в Івано-Франківській області повторно розглянути його заяву, оскільки у спірних правовідносинах суд не вправі зобов’язати відповідача надати ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки суд не може своїм рішенням підміняти державний орган, на який законом покладено обов’язок прийняття такого.
_03_03.png)
