flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Верховний Суд висловися стосовно передачі особи на поруки трудовому колективу

21 січня 2021, 13:45
Законом не встановлено вимоги щодо обов’язкової присутності представника трудового колективу під час розгляду в суді клопотання про передачу особи на поруки.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 158/2745/19, в якій досліджував питання передачі особи на поруки трудовому колективу.

З матеріалів справи відомо, що ухвалою районного суду звільнено осіб від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК та передано на поруки трудовим колективам (магазину ФОП та трудовому колективу ОСББ» за умови, якщо вони протягом року з дня передачі його на поруки виправдають довіру колективів, не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку.

 

Кримінальне провадження стосовно них закрито на підставі ст. 47 КК України. Оскаржуваною ухвалою Волинського апеляційного суду вказану ухвалу районного суду щодо особи_2 залишено без змін.

Прокурор у своїй касаційній скарзі просив скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є незаконним, передача останнього на поруки трудовому колективу була безпідставною.

Зокрема, прокурор посилався на короткий термін працевлаштування особи та на малу кількість членів трудового колективу, а також на те, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не можна вважати трудовим колективом, що виключає можливість передачі на поруки.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що доводи прокурора про неправильне застосування положень ст. 47 КК України в частині звільнення особи від кримінальної відповідальності та передачу його на поруки трудовому колективу ОСББ виявилися безпідставними.

Так, відповідно до частини 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

 

При цьому, виходячи з положень вказаної норми закону, звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, який здатний забезпечити проведення заходів виховного характеру та їх контроль з метою виправлення та перевиховання особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності. Така особа має виправдати довіру колективу, а саме: дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, в установі чи організації, належно виконувати покладені на неї трудові обов’язки, зобов’язання щодо своєї поведінки, взяті на загальних зборах колективу, не уникати виховного впливу колективу та своєю працею демонструвати бажання виправлятися тощо.

Також ВС зауважив, що відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 

При цьому положеннями ч. 5 ст. 4 Закону України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Таким чином, із наведених положень законів випливає можливість укладення трудових договорів між працівниками і ОСББ, а отже твердження прокурора про те, що співвласники багатоквартирного будинку чи їх представники не мають правових підстав на укладення відповідних трудових договорів є безпідставними.

При цьому, як видно з матеріалів провадження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ засноване згідно з положеннями Закону України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та має статус юридичної особи.

 

ВС зазначив, що відповідно до наказу № 2-ПрМ від 01 листопада 2019 року особу було прийнято на роботу до ОСББ з 04 листопада 2019 року на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинку, тобто останній є членом вказаного трудового колективу.

Також, згідно з відповіддю на запит, відповідно до Статуту ОСББ, для належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території об’єднання найняло на роботу трудовий колектив у складі 5 осіб, з якими укладені трудові договори, як передбачено положеннями Кодексу законів про працю. Найманим працівникам нараховується заробітна плата, сплачуються відрахування та страхові внески, відповідно до чинного законодавства України, про що вказана юридична особа звітує до відповідних органів.

Таким чином, як видно з наведеної інформації, що підтверджується матеріалами провадження, задоволення клопотання голови ОСББ про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки є законним та обґрунтованим.

Що стосується доводів прокурора про неможливість задоволення вказаного клопотання через короткий термін працевлаштування особи та на малу кількість членів трудового колективу, який взяв останнього на поруки, то ВС зауважив, що вони є неспроможними, оскільки положення закону не містить жодних вимог щодо розміру членів трудового колективу, який має право взяти свого працівника на поруки, та часу, якого ця особа має бути працевлаштована, до вирішення вказаного питання.

Також законом не встановлено вимоги щодо обов’язкової присутності представника трудового колективу під час розгляду в суді клопотання про передачу особи на поруки.

 

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду – без змін.

ДЖЕРЕЛО