Питання щодо пропущеного строку для прийняття спадщини

КЦС: сам факт того, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, не може бути підставою для визначення додаткового строку.

Особа зазначала, що – після смерті її матері – спадкоємцями за законом є вона і відповідачі, як діти померлої, інші спадкоємці першої черги – відсутні.

Позивач вказувала, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки після смерті матері між нею та відповідачами існувала домовленість щодо спільного подання заяв до нотаріальної контори і лише в останній день вона дізналася, що відповідачі такі заяви подали самостійно.

Особа покликалася на те, що вона проживає в іншому населеному пункті від місця відкриття спадщини, останній день подання заяви припав на вихідний день, після приїзду вона відразу звернулася в нотаріальну контору, однак отримала відмову в видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом у зв`язку з пропуском строку подання заяви.

Позивач вважала, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин і є незначним та просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері - один місяць.

Суди всіх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні таких вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що встановлений законом строк для прийняття спадщини пропущено позивачем без поважних причин, а тому немає підстав для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

КЦС погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій.

ВС нагадав, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.

Суд касаційної інстанції зазначив, що наведена позивачем обставина щодо наявності домовленості з іншими спадкоємцями не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а причин, пов'язаних з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, позивач не навела.

Суд зауважив, що сам по собі факт того, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, без доведення поважності причини його пропуску, не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова від 16.12.2020 у справі №362/5972/18).

ДЖЕРЕЛО