Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВП/ВС у справі № 9901/144/20 від 30.09.2020
Фабула судового акту: Думаю, що досить велика кількість практикуючих юристів йдучи на зустріч своєму клієнту, особливо працюючи із клієнтом дистанційно, сплачувала судовий збір за їх позовами, адже інколи набагато простіше зробити самому аніж роз’яснити як сплатити той судовий збір.
З першого погляду все ясно та прозоро – юрист або адвокат сплатив судовий збір, клієнт відшкодував ці витрати і все прекрасно.
Але не все так гарно скільки суд може і заперечити законність таких дій.
У даній справі Касаційний адміністративний суд як суд першої інстанції залишив без руху позовну заяву з тих підстав, що судовий збір було сплачено не позивачем, а громадською організацією, яка не є учасником справи.
Однак, позивач у своїй заяві наполягав на відсутності недоліків його позовної заяви, адже згадане вище платіжне доручення є належним доказом сплати судового збору і суд має відкрити провадження у справі.
Проте, КАС із такими доводами не погодився і своєю ухвалою повернув позовну заяву.
На вказане рішення позивачем до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що суд першої інстанції проявив надмірний формалізм у трактуванні норм ст. 2 Закону України «Про судовий збір» та положень ч. 3 ст. 161 КАС України, що призвело до неправомірного обмеження позивача у праві на доступ до суду, оскільки з реквізитів наданого ним платіжного доручення можна чітко ідентифікувати, що сплачений згідно з ним судовий збір стосується саме того позову, до якого він доданий.
Велика Палата із такими доводами погодилась та у своїй постанові зазначила про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви долучається документ про сплату судового збору, адже подання до суду такої заяви є об`єктом його справляння згідно із Законом України «Про судовий збір».
Одночасно, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
У даній справі додане до позовної заяви платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за її подання. Отже, зазначена позовна заява відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, а ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, постановлена з порушенням цих процесуальних норм.
_03_03.png)
