Коли два покарання за одну протиправну поведінку не порушують Конвенції

Цілі покарань, через які розглядаються різні аспекти однієї і тієї ж поведінки, повинні розглядатися як єдине ціле. У справі заявника такі цілі були реалізовані двома окремими провадженнями, які були достатньо пов’язані для того, щоб вважатись частиною невід’ємної схеми санкцій.

Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у справі «Байчич проти Кіпру» (заява № 67334/13), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Санджин Байчич їхав з перевищенням дозволеної швидкості, спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в якій загинула особа.

Спочатку суд з розгляду незначних правопорушень призначив йому штраф за перевищення дозволеної швидкості, керування несправним автомобілем та за залишення місця події, заборонив керування транспортним засобом на шість місяців та присудив п’ять штрафних балів у посвідченні. Паралельно державна прокуратура відкрила кримінальне провадження за спричинення ДТП зі смертельними наслідками. Суд визнав Байчича винним та засудив до одного року та шести місяців позбавлення волі. Рішення було підтверджене в апеляції, яка відхилила аргумент засудженого про те, що він вже був покараний Судом з розгляду незначних правопорушень.

Апеляційний суд постановив, що злочин, внаслідок якого було спричинено смерть людини, не був кваліфікований як незначне правопорушення, відтак, йому не було пред’явлене обвинувачення по суті з тими самими фактами. Подальше оскарження також не мало успіху.

Тоді Байчич звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 4 §1 Протоколу № 7 (право не бути притягненим до суду або покараним двічі) Конвенції він скаржився на те, що його двічі притягнули до відповідальності і покараний за одне і те ж правопорушення.

Суд у Страсбурзі нагадав, що метою статті 4 Протоколу № 7 є запобігання несправедливості притягнення особи до відповідальності або покарання двічі за одну і ту ж злочинну поведінку. Ситуація, передбачена цією статтею, стосується переслідування в судовому порядку або судового розгляду другого злочину, оскільки останній виник з ідентичних фактів або фактів, які були по суті однаковими.

Але факти, за які заявник був покараний в провадженні за незначне правопорушення, пов’язане з керуванням несправним автомобілем та залишенням місця події, не були охоплені наступними обвинуваченнями в скоєнні кримінального правопорушення, і тому їх було неможливо розглядати як по суті ті ж самі факти, за які згодом він був покараний в кримінальному провадженні.

Водночас, перевищення швидкості мало центральне значення для засудження заявника в провадженні за незначне правопорушення та складало важливу частину обвинувачення в кримінальному. такі подвійні провадження не заборонені статтею 4 Протоколу № 7 за умови, що вони були достатньо тісно пов’язані по суті та в часі для того, щоб продемонструвати, що вони формують інтегрований та послідовний підхід до правопорушення, про яке йде мова.

У справі заявника ЄСПЛ встановив, що провадження та штрафи складали послідовне та пропорційне ціле.

Крім того, заявник міг передбачити, що проти нього будуть відкриті такі подвійні кримінальні провадження. Згідно з законодавством Хорватії за спричинення смерті в дорожньо-транспортній пригоді особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності в провадженні у справі про незначне правопорушення. Поєднання провадження у справі про незначне правопорушення та кримінального провадження стало частиною загальноприйнятих на той час дій для призначення покарання за недотримання правил безпеки дорожнього руху та за необережне керування автомобілем, що спричинило ДТП зі смертельними наслідками.

ЄСПЛ також уважав, що між двома судами існував адекватний рівень взаємодії в обох провадженнях, а також те, що покарання, взяті разом, не змусили заявника нести надмірного тягаря, але були обмежені тим, що було суворо необхідним стосовно тяжкості правопорушення.

Таким чином, порушення конвенційних гарантій не було.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Байчич проти Кіпру» (заява № 67334/13) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

ДЖЕРЕЛО