Право на повагу до приватного і сімейного життя: позиція ЄСПЛ

Індонезієць позивався до Нідерландів через відмову у праві на тимчасове проживання.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі № 25402/14 Pormes проти Нідерландів. Справа стосувалася його скарги на відмову органів влади Нідерландів видати йому посвідку на проживання, незважаючи на те, що він проживав в Нідерландах майже з чотирьох років.

Обставини справи

Заявник, Hein Pormes є громадянином Індонезії 1987 року народження.

Pormes приїхав в Нідерланди в 1991 році після того, як померла його мати, яка була громадянкою Індонезії. Його привіз в країну його передбачуваний батько, громадянин Нідерландів, який також помер в 1999 році. Його виховували дядько і тітка, громадяни Нідерландів, яких він вважає своїми прийомними батьками.

У 2004 році, коли йому виповнилося 17 років, він з’ясував, що, всупереч тому, як він завжди вважав, він не міг отримати громадянство Нідерландів. Він дізнався, що приїхав в країну за туристичною візою, термін якої закінчився через декілька місяців після приїзду, і ні його передбачуваний батько, ні прийомні батьки не вжили жодних заходів для того, щоб легалізувати його перебування.

Таким чином в 2006 році він подав заяву для отримання дозволу на тимчасове проживання. Проте в 2007 році заступник міністра юстиції відхилила його заяву, оскільки він складав небезпеку для суспільства після нещодавнього засудження за посягання на статеву недоторканність та чотири епізоди спроби посягання на статеву недоторканність особи. Зважуючи його зв’язки з Нідерландами та труднощі, з якими він зіткнеться, пристосовуючись до життя в Індонезії, з серйозністю скоєних ним кримінальних злочинів, заступник міністра наголосила на тому, що його перебування в Нідерландах ніколи не було законним.

У 2008 році заступник міністра відхилила заперечення Pormes, зберігаючи свою позицію та зазначивши, що він тим часом знову був засуджений за такі ж злочини.

Він оскаржив це рішення в судах, але Адміністративно-правовий відділ державної ради в кінцевому підсумку  в 2013 році постановив, що заступник міністра справедливо надавала велике значення злочинам, які він вчинив з огляду на їх характер та серйозність, а також на той факт, що він був рецидивістом. У постанові також зазначалося, що Pormes був повнолітнім і йому було відомо, що він не має посвідки на проживання на момент скоєння злочинів.

Pormes добровільно поїхав з Нідерландів до Індонезії у  2016 році, підписавши декларацію з Міжнародною організацією з міграції, в якій він погодився припинити всі провадження, спрямовані на отримання посвідки на проживання в Нідерландах в обмін на фінансову допомогу.

Покладаючись на  статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини, Pormes стверджував, що національні органи влади надали надто велике значення його судимості, не врахувавши під час встановлення балансу його сімейне життя з прийомними батьками та міцні соціальні та культурні зв’язки з Нідерландами, коли вирішили відмовити йому в наданні посвідки на проживання.

Розглянувши обставини справи, Суд констатував відсутність порушення статті 8.

ДЖЕРЕЛО