Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВС/ККС у справі № 569/19032/17 від 10.09.2020
Фабула судового акту: Стала судова практика, висловлена, зокрема, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» досить чітко визначає критерії відмежування складів злочинів, передбачених ст. 185 КК України (крадіжка) та ст. 186 КК України (грабіж).
Так у відповідності до п. 3 згаданої Постанови грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. При цьому дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж. У даній справі особу було засуджено за те, що вона шляхом розбиття скла дверцят автомобіля, викрав із заднього сидіння сумку потерпілого з майном. Будучи поміченим потерпілим та свідком, розуміючи, що його дії, розпочаті як крадіжка, виявлені іншими особами, продовжив їх з метою заволодіння майном та зник з місця вчинення злочину з викраденим. Апеляційний суд із такою кваліфікацією дій засудженого погодився.
Стороною захисту на вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що висновки суду про те, що засуджений знав, що його дії були виявлені іншими особами, не ґрунтуються на матеріалах справи; засуджений вважав, що вчиняє саме крадіжку, а тому кваліфікація його дій є невірною.
Натомість Касаційний кримінальний суд із такими доводами адвоката не погодився та вказані судові рішення залишив без зміни.
Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що відповідно до матеріалів справи потерпілий та свідок почули звук розбитого скла та сигналізацію автомобіля, після чого вибігли на вулицю, побачили особу грузинської національності із сумкою, яка до того була в автомобілі. На їхні вигуки ця особа призупинилася, повернулася в їхній бік, однак продовжила тікати й зникла з місця події. Свої показання потерпілий та свідок підтвердили під час слідчого експерименту, де показали розташування автомобіля та відстань між ними і обвинуваченим після того, як вони вибігли на звук сигналізації.
Виходячи із таких даний засуджений чув крики потерпілого та розумів (не міг не розуміти), що його злочинні дії помітили інші особи, але ж продовжив свої дії.
Водночас під час вчинення протиправних дій у автомобілі, з якого було вчинено грабіж, спрацювала сигналізація, головним завданням якої є відлякати злодія і попередити власника про спробу відкриття або викрадення авто. Виконавцями охоронних функцій автосигналізації є сирена і габаритні вогні. Саме вони володіють найсильнішим ефектом відлякування, до того ж сирена привертає увагу осіб, які перебувають поруч із авто, та сповіщає їх про можливий доступ до нього сторонніх осіб.
Тобто, засуджений усвідомлював, що наявність автосигналізації, яка спрацює внаслідок пошкодження вікна автомобіля, у світлу пору дня в людному місці обов`язково приверне увагу оточуючих до його протиправних дій. Враховуючи наведені факти, не можна стверджувати про те, що винна особа не усвідомлювала, що його дії були помічені іншими особами. Крім того, він після спрацювання сигналізації та криків потерпілого обернувся , однак продовжив свої дії та зник з місця події.
_03_03.png)
